Сестри жили разом. М’яка з “ненастирним” добрим личком Ліза і ділова рішуча Інна. Інна запросила сестру до себе з іншого міста пару років назад, а та так і залишилася з нею.

Залізна, Інна твердо вела міцною рукою корабель їх дружного життя крізь жорстокі шторми нинішньої політичної та економічної обставини до теплого берегу світлого майбутнього.

Бідна податлива Ліза тихенько піддавалася керівним імпульсам сестри, але розуміння світлого майбутнього у них іноді не збігалося. І ось тоді сестри енергійно з’ясовували… а що можуть з’ясовувати сестри – те, що і так їм було ясно – що залізна Інна, відповідаючи значенню свого імені – бурхливий потік, хоч і залізна, але іноді і залізо вибухає.

А бідна Ліза, хоч і була живим втіленням ідеї непротивлення, але часом пручалася, хоч і не зовсім впевнено відповідно звичайнісінькими значенням свого імені – “Богом присягаюся!” в перекладі зі староєврейського. Таким чином дружне життя було не завжди дружнім.

Так до чого тут клітка запитаєте ви? А ось до чого

У момент одного з з’ясувань, що залізні вони і в Африці залізні, а бідні, гнобили, завжди на все згодні, втрутився Гоша.

Гоша – маленький, кривоногий співмешканець бідної Лізи. Природно він кинувся на захист притиснених. Його волохаті вушка майоріли в зустрічному повітряному потоці, а криві лапки відірвалися від землі і він вп’явся усіма своїми нестрункими, але дуже гострими зубками в… ну, куди дістав в рішучому неприборканому стрибку – в великий палець ноги залізної Інни.

Виявилося, що Інна зовсім не залізна. Великий палець став дуже великий, дуже хворів і довелося потім навіть колотися антибіотиками. Спритна стрімка Інна пообіцяла тут же зловити і викинути у вікно десятого поверху сміливого захисника, але бідна Ліза міцно притиснула улюбленого і не дала в образу.

Звичайно Інна злісно дурила щодо вікна, адже за відсутності сестри Гоша підло Лізі зраджував і забирався в ліжко до Інни. Вона любила почухати його за вушком, якщо він дозволяв. І підгодовувала його.

Але залізний імідж…

Тут пригадалося все. І як Гоша не пускає Інну в кімнату сестри, і як нападає на неї на кухні, і як кидається з-під ліжка на бідний, нарешті, покусаний палець, коли вона намагається прибрати в квартирі. Сестри зійшлися як і в колишні рази, але постановили на сімейній раді викликати дресирувальника. І тут з’ясувалося страшне. Виявляється господинею квартири Інна давно вже не була. Свавільник Гоша безправно віджав у сестер всю їх житлоплощу, як пояснив викликаний фахівець. А все тому, що у нього не було власного затишного тихого, теплого кута.

І так буває з кожним, хто не подбає про невеликий, розміром з собаку, закритий затишний простор для вихованця.

Собака з мало мальським характером, яка не має такого місця в будинку буде охороняти затишну темряву під ліжком, захищений простінок за письмовим столом або місце між кріслами, миску на кухні, продукти, які ви принесете на кухню, та й вас від ваших домашніх або навпаки – домашніх від вас. І бережіть свої великі пальці ніг, якщо ваш вихованець, як Гоша гордий нащадок одночасно маленьких диких левів – пекінесів, безстрашних підземних вбивць такс і, судячи по польоту, амбіцій разом з готовністю політати з десятого поверху, звичайно орлів.

Коли з’явилася клітка, завішена щільною тканиною і зникла миска з кухні Гоші прокидалася манна небесна крізь сталеві прути прямо на підстилку. Не вся цілком покладена йому на кожен день, а зовсім потроху з ранку до вечора. Але хто ж подарує таке святе місце цим недолугим величезним істотам, які так і норовлять наступити на ногу.

Тепер Гоша гордо пильнує своє затишне джерело благ від хитрих двоногих, бо вони можуть пробратися в його клітку і підло зжерти все, що просиплется крізь прути стелі в його відсутність.

Запобігання раптових нападів не єдина перевага клітки.

Коли ви, приходячи додому знаходите своє недоїдене дороге взуття або підірвану вашим чарівним цуценятка квартиру, приторно посміхаєтеся і патоковим голосом говорите:

-Ой, ти нудьгував, малюк! Думаючи – Ще раз і точно уб’ю! Собака прочитає ваші думки по ідіомоториці – неусвідомленим дрібним рухам тіла і міміки. Вони тут фахівці і ви обов’язково втратите в контакті.

Інша справа – клітка!

Ви приходите, а все в порядку і вас зустрічає шалено радісний дружок.

Привчання до гігієни теж пов’язано з цим нехитрим пристосуванням. Собаки охайні, і якщо виводити собаку якомога частіше, а в будинку більше залишати в клітці, коли ви нею не займаєтеся, собака швидше навчиться не бруднити в квартирі. Потім можна буде клітку і не замикати. Собака буде сама прагнути усамітнитися. Іноді для сну і відпочинку, та й для уникнення покарань. Ну і нехай. Покарання зовсім не найважливіше в спілкуванні з собакою.

Моя маленька собака сама знайшла куплену зовсім не для цього переноску і оселилася в ній. Потім вже я поклав їй всередину боксу подушечку. Згадайте себе. Найщасливіші моменти життя з вашими коханими ви, ймовірно, проводите в затишних місцях. Чи не забагато є любителів організовувати з такого перформанс.

Тепло, темно і тихо – три “Т” – рецепт щасливого відпочинку вихованця.

Тому затемнена обладнана клітка – завжди, коли собака живе в квартирі.

Автор Павло Костюк.

  • Як привчити собаку до клітки?

    Привчати собаку до клітки рекомендується з раннього віку. Наша кінцева мета полягає в тому, щоб вихованець сприймав клітку як затишну кімнату і заходив в неї, щоб поспати і відпочити. Коли собака більш-менш ознайомиться зі своїм житлом, починайте прикривати вхід долонею і поступово збільшуйте час перебування собаки в клітці.

  • Яка повинна бути клітка?

    Найкраще, якщо квартирна клітка буде виготовлена ​​із прутів нержавіючої сталі. Вона не повинна мати гострих кутів. За розміром вона повинна бути такою, щоб доросла тварина могла вільно вставати в ній і лежати, витягнувшись в повний зріст. На дні клітки повинна знаходиться м'яка і затишна лежанка. Щоб вихованець відчував захищеність, можна на дах і на дві з чотирьох сторін клітини накинути щільну накидку.

Питання і коментарі
  1. says:
    5

    А разве можно держать собаку в закрытой клетке,когда хозяева дома?
    Ведь она будет рваться к людям,лаять и т.д.
    У меня сейчас щенок с улицы,дворянин.
    Его и в другой комнате не запрёшь,шкребётся,лает,когда слышит что я дома.
    Как же правильно поступать с клеткой?

    • says:

      Да, нужно правильно приучать к домашнему вольеру щенка:
      1. Подкармливать в клетке
      2. Не закрывать, давать свободный вход\выход
      3. Главное создать ему уверенность, что в клетке хорошо и безопасно

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Середня оцінка сторінки: 5

551